- понестися
- -су́ся, -се́шся, док.1) Швидко, нестримно рушити в якомусь напрямку. || Піти швидкою, нестримною ходою, побігти. || Пуститися у швидкий танок. || Почати переміщатися силою вітру, течії. || у сполуч. зі сл. вітер. Сильно подути, повіяти. || перен. Почати з'являтися (про думки).2) Почати поширюватися в просторі (про звуки); почати звучати, чутися.3) перен. Почати швидко поширюватися серед людей (про ідеї, чутки і т. ін.).4) Знестися (про курей, качок, індичок і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.